¶ Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

 ¶ Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

 ¶ Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

 ¶ Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

 ¶ Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

 ¶ Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

 ¶ Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

 ¶ Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

 ¶ Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

 ¶ Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

 ¶ Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

 ¶ Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

 ¶ Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

 ¶ Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

 ¶ Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

 ¶ Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

 ¶ Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

 ¶ Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

 ¶ Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

 ¶ В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

 ¶ Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

 ¶ Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

 ¶ Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

 ¶ Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

 ¶ Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

 ¶ Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

 ¶ Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

 ¶ В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.